Світлій пам’яті Анатолія Олександровича Мельничука

Субота, 07 березня 2020, 08:35
Друк

foto 1Восьмого березня виповнюється 40 днів, як пішов з життя Анатолій Олександрович Мельничук, заслужений лікар України, відмінник охорони здоров’я, кавалер ордена Трудового Червоного Прапора та "Знак Пошани", хірург вищої категорії, завідувач хірургічного відділення №2 (відділення гнійної хірургії) лікарні №2 м. Житомира. Усі ці десятки років Анатолій Олександрович примножував славу рідного краю: будував разом з колективом методом народної будови лікарняний комплекс - були побудовані п’ять лікувальних корпусів, поліклініка, друга міська лікарня на Богунії, яку він очолював більше двох десятків років. Ці роки були віддані організації лікарні, а своїми досягненнями в житті, як він сам завжди говорив, лікар завдячував батькам, простим сільським трудівникам, які прищепили йому з дитинства любов до праці.

Народився Анатолій Олександрович 13.07.1938р. у с. Бейзимівка Чуднівського району Житомирської області. Після закінчення середньої школи, а затим у 1964 році Вінницького медінституту Анатолій Олександрович працював лікарем-хірургом у Дзержинській, нині Романівській ЦРЛ. Потім, з 1966 по 1968 рр., навчання у клінічній ординатурі на кафедрі факультетської хірургії під керівництвом проф. Д.А. Дороганя у Дніпропетровську, по завершенню якої був направлений на роботу в Житомирську обласну лікарню, яку очолював на той час Герой Соціалістичної праці О.Ф. Гербачевський. З 1972 по 1975 рік Анатолій Олександрович працював на посаді заступника головного лікаря першої міської лікарні, а з 1975 року був призначений головним лікарем другої міської лікарні, корпуси якої, її поліклініка були побудовані безпосередньо під його керівництвом, бо таки частенько Анатолія Олександровича можна було побачити в робочому одязі на будівництві.

foto 2Усе життя у ньому поєднувались майстерність хірурга-професіонала і будівничого, вчителя, наставника, бо не в одному інтерні Анатолій Олександрович розгледів майбутнього професіонала, фахівця саме хірургічного профілю. Він впроваджував сучасні методи лікування хворих з гнійно-септичними захворюваннями, переймався проблемами цукрового діабету в хірургії, діабетичними ангіопатіями нижніх кінцівок, діабетичною стопою, читав багато фахової літератури, крокував в ногу з часом - користувався інтернетом.

Усім нам відомі його статті "Становлення хірургічної служби в ЦМЛ №2 м. Житомира", "Історія становлення та досвід роботи закладу", а в 2014 році побачила світ його авторська книга "Історія розвитку та становлення медичної галузі в Україні з часів Київської Русі до кінця X1X століття", у якій висвітлено проблеми історичних періодів різних часів з погляду хірурга з піввіковим досвідом роботи.

Переймався Анатолій Олександрович і проблемами сучасної медицини - низьким рівнем заробітної плати медиків, непотрібністю зайвої писанини. Його поважали за те, що він радився з колегами, допомагав їм у роботі, з повагою ставився до кожного пацієнта і цього ж вимагав і від співробітників. Він завжди знав, чим живе колектив та які проблеми чи не в кожного з його колег, і, якщо в змозі, завжди приходив на допомогу. І в той же час це була вимоглива людина по відношенню до себе та до інших. Анатолій Олександрович працював до останнього дня свого життя, його лікарня була для нього другим домом. Таким ми його пам’ятатимемо завжди.

Світла пам’ять про А.О.Мельничука назавжди залишиться у серцях його рідних, близьких, колег, пацієнтів та усіх, хто його знав.

Вічна пам’ять і царство небесне.

Від імені колективу КП "Лікарня №2 ім. В.П. Павлусенка" Житомирської міської ради,
В.А. Голішевський, лікар-хірург

Останнє оновлення на Неділя, 22 березня 2020, 08:17