В.І. Лучків
Основними напрямами діяльності хірургічної служби Житомирської області у 2009 році було покращення якості та доступності медичної допомоги, запровадження новітніх технологій, забезпечення реалізації державних програм спрямованих на покращення показників здоров’я населення, розвиток первинної медико-санітарної допомоги, розробка та впровадження клінічних протоколів, стандартів діагностики та лікування, популяризація здорового способу життя, підвищення соціального статусу працівників охорони здоров’я.
У 2009 році в Житомирській області хірургічну допомогу населенню надавали в 22 центральних районних лікарнях, 5 міських лікувально-профілактичні закладах, Житомирській обласній клінічній лікарні ім. О.Ф. Гербачевського, Житомирській обласній дитячій лікарні та у Житомирському обласному онкологічному диспансері.
У відділеннях хірургічного профілю у 2009 році було розгорнуто 2896 ліжок (в 2008 році - 2916 ліжок), з них 2684 для дорослих (в 2008 році - 2697) та 212 для дітей (в 2008 році - 219). Забезпеченість ліжками на 10 тисяч населення у 1,5 рази більша, ніж у середньому по Україні (22,5 в області проти 14,44 в Україні). Дещо перевищують загальнодержавний показник по таким профілям: нейрохірургічні для дітей, судинної хірургії, торакальної хірургії для дорослих, опікові, гнійні хірургічні для дітей, урологічні для дорослих, онкологічні для дітей та отоларингологічні для дітей. У 2009 році на ліжках хірургічного профілю проліковано понад 100 тисяч чоловік області (майже 10% - дитяче населення). Середня чисельність днів зайнятості ліжка становила по Житомирській області в середньому 322,2 (за 2008 рік 320,2), для дорослих 321,5 (в 2008 році 319,6), для дітей 331,4 (в 2008 році 327,1), показник дещо нижчий за загальнодержавний - 331,5) Середня тривалість перебування хворих на ліжку у 2009 році становила 9,3 дні (в 2008 році - 9,2) (серед дорослого населення - 9,5 (в 2008р. 9,4), дитячого - 7,5 (в 2008р. - 7,3), що є нижчим за загальнодержавний рівень (11,2). Дещо збільшили показник середнього перебування на ліжку за такими профілями: хірургічні для дорослих, нейрохірургічні для дорослих, торакальні для дітей, опікові, проктологічні, онкологічні для дітей, гінекологічні для дітей та отоларингологічні для дорослих і дітей. Обіг ліжка в області у 2009 році зменшився, однак є більшим за загальнодержавний рівень (34,5 проти 29,7). Летальність у 2009 році збільшилась у порівнянні із попереднім роком (0,1 проти 0,08), однак є значно нижчою, ніж загальнодержавний показник (0,76).
Таким чином, відбулось деяке скорочення ліжкового фонду хірургічного профілю, що є економічно обгрунтованим та відповідним до скорочення населення (окрім урологічних для дорослого населення - збільшення у 2009 році на 5 ліжок).
На сьогоднішній день хірургічна допомога в області надається більш ніж 830 лікарями хірургічного профілю, що становить 6,3 на 10 тис. населення (по Україні даний показник за 2008 рік становив 9,97). Таким чином, рівень забезпечення хірургами в Житомирській області майже у 1,5 рази нижчий, ніж у середньому по Україні. Така ситуація не може не впливати на якість надання хірургічної допомоги населенню Житомирської області.
| Показники | 2006р. | 2007р. | 2008р. | 2009р. | ||
| Кількість операцій |
(абс.цифри) | Область | 61866 | 61574 | 61677 | 61038 |
| Україна | 2405830 | 2427482 | 2442187 | н/д | ||
| на 10 тис. населення |
Область | 464,87 | 467,21 | 472,18 | 471,33 | |
| Україна | 514,63 | 522,42 | 528,70 | н/д | ||
| Післяопераційна летальність, % |
Область | 0,59 | 0,59 | 0,60 | 0,50 | |
| Україна | 0,63 | 0,64 | 0,61 | н/д | ||
Як видно із поданої таблиці, загальна кількість виконаних операцій у 2009 році була найнижча у порівнянні із минулими роками (що можна повязати із переглядом показів до оперативного втручання при ряді нозологій). Однак, у перерахунку на 10 тисяч населення кількість операцій незначно знизилась у порівнянні із 2008 роком та збільшилась у порівнянні із 2006 та 2007 роками. Разом з тим, післяопераційна летальність, будучи протягом останніх років доволі сталим показником, у 2009 році знизилась до 0,5%. Однак, кількість операцій в Житомирській області менша, ніж по Україні (у 2009 році область - 471,33 операцій на 10 тис. населення, Україна у 2008 році - 528,70).
Величезний об’єм хірургічної роботи проводиться також і в амбулаторно-поліклінічних закладах області. Всього по області зареєстровано 195 відділень (кабінетів) в амбулаторно-поліклінічних закладах хірургічного профілю.
| Показники | 2008р. | 2009р. |
| Прийнято хворих в поліклініці | 3642267 | 3577259 |
| в т.ч. дітей | 555868 | 527480 |
| Кількість відвідувань на 10 тис. населення | 27884,0 | 27623,7 |
| Кількість відвідувань на одного жителя | 2,8 | 2,8 |
| Показники | 2008р. | 2009р. |
| Усього операцій | 105513 | 101168 |
| в т.ч. сільськ. жителям | 37863 | 37485 |
| Кількість відвідувань на 10 тис. населення | 807,8 | 781,2 |
| Показники | 2008р. | 2009р. |
| Кількість ліжок | 280 | 273 |
| Проліковано хворих | 17873 | 16840 |
| Прооперовано хворих | 5713 | 5543 |
| в т.ч. дітей | 780 | 690 |
Забезпеченість штатних посад на 10 тисяч населення - 10,1; в т.ч. дитячих - 1,4. Укомплектованість штатних посад фізичними особами - 76,9; в т.ч. дитячих - 68,7.
Застосування новітніх технологій
На теперішній час в області функціонує 6 лапароскопічних операційних. В Н.-Волинському ТМО у 2009 р. виконано 88 ЛСХЕ (за 2008 рік - 79 ЛСХЕ), з них 10 - при гострому холециститі, 12 діагностичних лапароскопій та 8 гінекологічних втручань.
В ЦМЛ №1 м. Житомира лапароскопічна операційна функціонує 4 роки. За 2009р. виконано 88 ЛСХЕ (2008р. - 87 ЛСХЕ), 2 трансперитонеальні пластики вентральних кил та 6 торакоскопій.
В ЦМЛ №2 м. Житомира виконано 61 операцію (42 ЛСХЕ, 9 діагностичних лапароскопій, 2 апендектомії та 8 гінекологічних втручань).
В Коростенській ЦМЛ лапароскопічна операційна відкрита в 2007р., однак апаратура активно використовується. Виконано 73 ЛСХЕ, 25 лапароскопічних операцій Паломо при варикоцеле, 4 лапароскопічних апендектомії, 11 діагностичних лапароскопій, 12 гінекологічних операцій та 4 санаційних лапароскопії при гострому панкреатиті (2008р. - 65 ЛСХЕ, з них 10 - при гострому холециститі, 19 лапароскопічних операцій Паломо при варікоцеле, 2 лапароскопічних апендектомії, 5 діагностичних лапароскопій та 1 операція при апоплексії яйника).
В хірургічному центрі Житомирської обласної лікарні продовжується застосування лапароскопічного обладнання.
На базі Центру малоінвазивної хірургії прооперовано 1337 (2008р. - 1337; 2007р. - 1281) чоловік. Причому виконано 1476 (2008р. - 1517, 2007р. - 1408) операцій. При ЖКХ в 2008р. виконано 654 операції, що складає 44,2% від загальної кількості операцій центру (в 2008р. - 783, 2007р. - 804). Конверсійних холецистектомій - 9 (1,3%) (2008р. - 6 (0,6%), тоді як у 2007р. - 1,9%). При кістах печінки виконано 7 (2008р. - 13) лапароскопічних резекцій, з них 2 (2008р. - 5) при ехінококових кістах. Виконано 4 лапароскопічних апендектомії. При килах передньої черевної стінки виконано 26 (2008р. - 23) операції. Протягом року виконано 500 операцій з приводу патології малого тазу у жінок (2008р. - 431). Виконано 53 (2008р. - 69, 2007р. - 40) артроскопічних втручань. Також виконано 54 (2008р. - 18) лапароскопічних трансперитонеальних резекцій кіст нирок. Лапароскопічна операція Паломо при варікоцеле - 30 (2008р. - 5). Ускладнення - 16 (2008р. - 14) випадків, що становить 1% (2008р. - 0,92%), летальність - 0 (2008р. - 0,06%).
На базі Житомирської обласної дитячої лікарні виконано 195 лапароскопічних операцій (2008 рік - 197). Продовжується активно впроваджуватися програмована релапароскопія, комбінація лапароскопії та електрозварювання живих м’яких тканин із розробкою нових інструментів, розширюється діапазон операцій при плановій хірургічній та урологічній патології. Навчання на циклі ТУ "Абдомінальна лапароскопічна хірургія дитячого віку" пройшло більше 120 лікарів з різних регіонів України.
Таким чином, відбулось розширення та збільшення кількості лапароскопічних хірургічних втручань в переважній більшості в районних та міських ЛПЗ. На базі центру малоінвазивної хірургії ОКЛ стала кількість операцій утрималась, в основному, за рахунок гінекологічних та урологічних операцій. На базі ОКЛ так і невирішеним залишилось питання впровадження ендоскопічної ретроградної панкреатохолангіографії та ендоскопічної папілосфінктеротомії для діагностики та лікування холедохолітіазу (через це хворі оперуються за межами області). Так і не запроваджені операції на наднирниках, не застосовуються ретроперитонеальні оперативні втручання.
Проблемні питання малоінвазивної хірургії області
1. Зношеність апаратури та інструментарія.
2. Відкриття лапароскопічних операційних на базі запланованих міжрайонних хірургічних центрів та сприяння роботі у вже існуючих операційних.
3. Налагодження направлення хворих з урологічною патологією та патологією колінного суглоба для оперативного лікування малоінвазивними методами.
4. У зв’язку із значним збільшенням числа торакоскопій у обласній лікарні, необхідно придбати торакоскоп.
5. Продовжити зміцнення навчальної бази циклу ТУ "Абдомінальна лапароскопічна хірургія дитячого віку" на базі Житомирської філії кафедри дитячої хірургії НМАПО імені П.Л. Шупика, а також забезпечити проходження курсів всіма спеціалістами хірургічного профілю тих ЛПЗ області, де планується відкриття міжрайонних хірургічних центрів.
Окремої уваги заслуговує відкриття відділення рентген-ендоваскулярної хірургії та інтервенційної радіології на базі Житомирської обласної клінічної лікарні імені О.Ф. Гербачевського (наказ УОЗ №380 від 16.07.2009р.). Так, за серпень-грудень 2009 року на базі вказаного відділення проведено 189 досліджень. Темпи нарощування кількості та якості проведених досліджень, доволі широкий діапазон може дати поштовх до виходу хірургічної служби Житомирщини на якісно новий діагностично-лікувальний рівень.
Проблеми хірургічної служби та шляхи їх подолання
1. Недостатнє кадрове забезпечення (залучення випускників ВУЗів до проходження інтернатури за спеціальностями, де відмічається брак спеціалістів на базі ЛПЗ області із подальшим їх працевлаштуванням) та недостатня професійна підготовка ряду спеціалістів (недотримання протоколів лікування хірургічної патології, зокрема стосовно профілактики тромбоемболічних ускладнень та недостатня антибіотикопрофілактика (в тому числі через відсутність бактеріологічного моніторингу) в більшості районів області; недостатній рівень підготовки кадрів хірургічного профілю щодо сучасних методів лікування приводить до зменшення кількості виконаних оперативних втручань в райТМО і надання рівня вторинної допомоги на базі обласних лікарень).
2. Слабка матеріально-технічна база (необхідно оновити ендоскопічне та лапароскопічне обладнання, рентгенівську апаратуру, УЗ апарати, МРТ, придбати контактний літотріптор із максимально ретельним економічним обгрунтуванням та залученням різних джерел фінансування).
3. Адекватна організація лікувально-діагностичного процесу на вторинному та третинному рівні надання медичної допомоги хворим хірургічного профілю (враховуючи те, що в обласній клінічній лікарні виконується приблизно 25% від всіх оперативних втручань є доцільним цілодобова робота сонографічного кабінету та цілодобова робота наявних комп'ютерних томографів; в сучасних умовах значного поширення травм, нерідких випадків масового травмування при аваріях, катастрофах та стихійних лихах, зростання кількості побутових та кримінальних травм потребує зміцнення усіх ланок системи надання своєчасної висококваліфікованої невідкладної допомоги при травмах - в т.ч. питання створення "трасових" машин швидкої допомоги). Назріло питання реорганізації хірургічної служби області - виникає необхідність створення хірургічних центрів в містах Бердичів, Коростень та Новоград-Волинський.
4. Низька культура населення (в плані своєчасного звернення за допомогою при захворюваннях хірургічного профілю, проходження диспансерних оглядів) (проведення планової роботи з профілактики пізніх звернень (при ургентних ситуаціях (санітарно-освітня робота: виступи по телебаченню, на радіо, статті в газетах тощо)).
| Головний хірург УОЗ | В.І. Лучків |