Обласна асоціація хірургів Житомирщини

На головну  Мапа сайту  Контактна Iнформацiя

Аналіз роботи хірургічної служби області за 2010 рік

e-mail Друк

Загальна характеристика хірургічної діяльності

Операції на нервовій системі

Операції на ендокринній системі

Операції на органах зору

Операції на органах вуха, горла, носа

Операції на органах дихання

Операції на серці

Операції на судинах

Операції на органах травлення та черевної порожнини

Кількісна характеристика по основним нозологіям

Гостра непрохідність кишок

Гострий апендицит

Проривна виразка шлунка та 12-палої кишки

Шлунково-кишкова кровотеча

Защемлена грижа

Гострий холецистит

Гострий панкреатит

Травма внутрішніх органів грудної та черевної порожнини і тазу

Операції на нирках і сечоводах

Операції на передміхуровій залозі

Операції на кістково-мязовій системі

Операції на шкірі та підшкірній клітковині

Хірургічна робота амбулаторно-поліклінічних закладів області

Проблеми хірургічної служби та шляхи їх подолання

Хірургічна служба Житомирської області у 2010 році працювала над покращенням якості та доступності медичної допомоги, запровадження новітніх технологій, забезпеченням реалізації державних програм спрямованих на покращення показників здоров’я населення, розвитком первинної медико-санітарної допомоги, впровадженням розроблених клінічних протоколів, стандартів діагностики та лікування, популяризацією здорового способу життя, підвищенням соціального статусу та покращенням іміджу працівників охорони здоров’я.

У 2010 році в Житомирській області хірургічну допомогу населенню надавали в 22 центральних районних лікарнях, 5 міських лікувально-профілактичні закладах, та обласних лікувальних закладах (обласна клінічна лікарня ім. О.Ф. Гербачевського, обласна дитяча лікарня, обласний онкологічний диспансер, шпиталь для ІВВ м. Бердичів, обласний діагностичний центр, обласна психіатрична лікарня №1, обласний центр медицини катастроф, обласний центр охорони здоров'я матері i дитини та обласний медичний центр).

У відділеннях хірургічного профілю у 2010 році було розгорнуто 2857 ліжок (в 2008 році - 2916 ліжок, 2009 році - 2896), з них 2643 для дорослих (в 2008 р. - 2697, 2009р. - 2684) та 214 для дітей (в 2008 році - 219, 2009р. - 212). Забезпеченість ліжками на 10 тисяч населення становить 22,2 (проти 22,5 у 2009 році), що є нижчим показником ніж загалом по Україні. Дещо перевищують загальнодержавний показник по таким профілям: травматологія та ортопедія, судина хірургія, опікові для дорослих, торакальна хірургія для дорослих, урологія для дорослих, ортопедія для дорослих (у 2,5 рази).

У 2010 році на ліжках хірургічного профілю проліковано 101319 хворих (із них 10099 (майже 10%) - дитяче населення). Загалом хворими проведено 934820 ліжко-днів. Середня чисельність днів зайнятості ліжка становила по Житомирській області в середньому 326,8 (за 2008 рік 320,2; 2009р. - 322,2), для дорослих 325,9 (в 2008 році 319,6; в 2009р. - 321,5), для дітей 338,7 (в 2008 році 327,1; 2009р. - 331,4)(загальнодержавний у 2009 році - 326,13). Середня тривалість перебування хворих на ліжку у 2010 році становила 9,2 дні (в 2008 році - 9,2; 2009 р. - 9,3 дні) (серед дорослого населення - 9,4 (в 2008р. - 9,4, в 2009р. - 9,5), дитячого - 7,2 (в 2008р. - 7,3; 2009р. - 7,5), що є нижчим за загальнодержавний рівень (11,28 у 2009 році). Більший показник середнього перебування на ліжку за державний за такими профілями: нейрохірургічні для дорослих, проктологічні. Обіг ліжка в області у 2010 році дещо збільшився до 35,5 і є більшим за загальнодержавний рівень (29,7; область у 2009 році 34,5). Середній відсоток виконання ліжко-днів у 2010 році по області становив 96,1 (менший за обласний рівень виконання плану дали такі ліжка: хірургічні для дітей - 92,9%, нейрохірургічні для дорослих - 93,7%, судинна хірургія - 93,6%, опікові - 73,3%, травматологічні для дорослих - 94,6%, урологічні для дорослих - 91,3%, проктологічні - 94,8%, онкологічні - 96%, офтальмологічні для дорослих - 94,8%). Летальність у 2010 році дещо зменшилась у порівнянні із попереднім роком - 0,09 та є вищою, ніж у 2008 році (2009 р. - 0,1; 2008 р. - 0,08), однак є значно нижчою, ніж загальнодержавний показник (0,68 у 2009 році). По жодному з хірургічних профілів показник летальності не перевищував аналогічний загальнодержавний показник.

Таким чином, відбулось деяке скорочення ліжкового фонду хірургічного профілю, що є економічно обгрунтованим та відповідним до скорочення населення. Завдяки продовженню структуризації ліжкового фонду, вдалось покращити якісні показники його роботи протягом 2010 року (збільшення днів зайнятості ліжка, зменшення середньої тривалості перебування на ліжку, збільшення обігу ліжка, зменшення летальності тощо).

На сьогоднішній день хірургічна допомога в області надається силами 186 хірургів, які займають 234,25 посад, 25 дитячих хірургів (29,5 зайнятих посад), 8 серцево-судинних хірургів (10,75 посад), 4 торакальних хірурги (7 посад), 5 хірургів-проктологів (6 посад), 108 ортопедів-травматологів (137,25 посад) в т.ч. 14 дитячих травматологи-ортопеди (18,25 посад), 43 урологи (45,25 посад), в т.ч. 1 дитячий уролог (2,5 посади), 14 нейрохірургів (16,75 посад), в т.ч. 2 дитячі (3 посади), 187 анестезіологів (240,75 посад), в т.ч. 40 дитячих анестезіологів (56,75 посад), 28 ендоскопістів (38,50 посад), 38 онкологів (58,50 зайнятих посад), 81 офтальмолог (93,75 зайнятих посад), 70 отоларингологів (86,75 зайнятих посад). Загалом спеціалістів хірургічного профілю 772, що становить 6,0 на 10 тис. населення (по Україні даний показник за 2009 рік становив 6,14). Складним залишається кадрове питання в урології. Взагалі немає урологів у Брусилівському, В.-Волинському, Народицькому, Ружинському та Черняхівському районах.

Таким чином, рівень забезпечення хірургами в Житомирській області дещо нижчий, ніж у середньому по Україні. Така ситуація не може не впливати на якість надання хірургічної допомоги населенню Житомирської області.


Загальна характеристика хірургічної діяльності
(кількості операцій по органам та системам у порівнянні із показниками по Україні та післяопераційна летальність)

Таблиця 1. Загальні показники хірургічної роботи по області
Показники 2006р. 2007р. 2008р. 2009р. 2010р.
Кількість
операцій
(абс.цифри) Область 61866 61574 61677 61038 62452
Україна 2405830 2427482 2442187 2348363 н/д
на 10 тис.
населення
Область 464,87 467,21 472,18 471,33 485,4
Україна 514,63 522,42 528,70 510,92 --
Післяопераційна
летальність, %
Область 0,59 0,59 0,60 0,50 0,45
Україна 0,63 0,64 0,61 0,58 н/д

diagram_1.jpg diagram_2.jpg

Діаграма 1 Діаграма 2

Як видно із поданої таблиці та діаграм, загальна кількість виконаних операцій у 2010 році була найбільша за останні 6 років, а післяопераційна летальність - найнижча. Однак, кількість операцій в Житомирській області менша, ніж по Україні (у 2010 р. область - 485,4 операцій на 10 тис. населення, Україна у 2009 році - 510,92).

Враховуючи тимчасову відсутність зведених загальнодержавних показників діяльності галузі за 2010 рік, порівняльна характеристика по Україні виконувалась у розрізі 2006-2009 років.

Операції на нервовій системі

Показник забезпеченості нейрохірургами в області 0,15 на 10 тис. населення (Україна у 2009 році - 0,15). Детальний аналіз представлений в таблиці 2.

Таблиця 2. Загальні показники нейрохірургічної служби
Показники 2006р. 2007р. 2008р. 2009р. 2010р.
Кількість
операцій
(абс.цифри) Область 846 800 820 802 764
Україна 21143 21987 22889 22304 н/д
на 10 тис.
населення
Область 6,36 6,07 6,28 6,19 5,94
Україна 4,52 4,73 4,96 4,85 н/д
Післяопераційна
летальність, %
Область 14,30 14,75 15,24 10,97 12,17
Україна 13,05 12,77 12,41 10,18 н/д


Діаграма 3

Таким чином, як видно із вказаної таблиці та діаграми, по-при стабільно вищий за середній загальнодержавний показник, кількість проведених операцій у 2010 році зменшилась і є найнижчою за останні 6 років. Післяопераційна летальність залишається високою.

Разом з тим, відмічається ситуація, коли 100% оперованих в районних чи міських ЛПЗ області помирають (Бердичівська ЦРЛ, Брусилівська ЦРЛ, В.-Волинська ЦРЛ, Овруцька ЦРЛ, Н.-Волинське міськрайТМО, Ружинська ЦРЛ, та обидві міські лікарні м. Житомира).

Летальність при внутрішньо-мозкових крововиливах, інфаркті головного мозку в Житомирській області є нижчою, ніж в середньому по Україні.

Операції на ендокринній системі

Таблиця 3. Кількість операцій на ендокринній системі в області
Показники 2006р. 2007р. 2008р. 2009р. 2010р.
Кількість
операцій
(абс.цифри) Область 105 91 98 109 94
Україна 10996 10405 10162 9124 н/д
на 10 тис.
населення
Область 0,79
0,69 0,75 0,84 0,73
Україна 2,35 2,24 2,20 1,99 н/д
Післяопераційна
летальність, %
Область 0 0 0
0 0
Україна 0,15 0,21 0,08 0,11 н/д

Більше 95% операцій на ендокринній системі виконуються на базі обласних закладів.

Таким чином, кількість операцій на ендокринній системі в області залишається стабільною (відмічається тенденція до зменшення кількості операцій загалом по Україні). Однак, кількість операцій так і залишається майже у 2,5 рази менше, ніж в середньому по Україні.

Таку ситуацію, можливо, можна буде покращити при впровадженні в області малоінвазивних операцій на наднирниках. Однак, у 2009 році на наднирниках в Україні виконано всього 190 операцій, післяопераційна летальність становить 0,53%.

Операції на органах зору

Таблиця 4. Кількість операцій на органах зору в області
Показники 2006р. 2007р. 2008р. 2009р. 2010р.
Кількість
операцій
(абс.цифри) Область 4055 4240 4424 4300 4625
Україна 157424 159612 160513 148860 н/д
на 10 тис.
населення
Область 30,47
32,17 33,90 33,20 35,95
Україна 33,67 34,35 34,75 32,39 н/д
Післяопераційна
летальність, %
Область 0,07 0 0,02
0 0
Україна 0,01 0,01 0,01 0,01 н/д


Діаграма 4

Таким чином, як видно із поданих таблиці та діаграми, всього в області за 2010 р. виконано 4625 операцій, що на 325 більше, ніж у 2009 р.. Незрозумілою є ситуація по оперативному лікування на базі Новоград-Волинського міськрайТМО, де при 6,75 зайнятих посадах виконано лише 233 операції, м. Коростені (5 зайнятих посад - 155 операцій), м. Бердичеві (6 спеціалістів - 317 операцій), Ружинській ЦРЛ, де виконано лише 2 операції стаціонарно та 41 амбулаторно (наприклад, у Андрушівській ЦРЛ при 1,5 зайнятих посадах і 1 спеціалісту виконано 189 амбулаторних операції, у Радомишльській при такому ж кадровому забезпеченні - 222 амбулаторні операції). В обласній дитячій лікарні при 7 зайнятих посадах виконано 645 оперативних втручання, а у обласній клінічній лікарні при 12 зайнятих посадах виконано 2692 операції. В обласному діагностичному центрі 2 офтальмологи (1,5 зайняті посади) виконали 1 операцію за 2010 рік.

Так і не вирішилось протягом 2010 року питання офтальмолога у Коростенському, Лугинському, Володарсько-Волинському та Брусилівському районах, а також не вистачає спеціалістів даного профілю у Попільнянському, Радомишльському та Малинському районах і у місті Коростені.

В області виконується недостатня кількість мікрохірургічних операцій (в тому числі й дитячому населенню області), тоді як при катаракті - більше ніж по Україні (17,06 на 10 тис. населення при загальнодержавному - 14,98).

Операції на органах вуха, горла, носа

Так як і у попередні роки, у багатьох районах області забезпеченість лікарями-отоларингологами є ще нижчою, ніж в середньому по області (область - 0,54; Україна - 0,73). Немає ЛОР-лікарів у Черняхові та Червоноармійську.

Таблиця 5. Кількість операцій на органах вуха, горла, носа в області
Показники 2006р. 2007р. 2008р. 2009р. 2010р.
Кількість
операцій
(абс.цифри) Область 4978 5089 5217 4478 4676
Україна 218262 224469 213333 202421 н/д
на 10 тис.
населення
Область 37,41
38,61 39,94 34,57 36,34
Україна 46,69 48,31 46,18 44,04 н/д
Післяопераційна
летальність, %
Область 0,10 0,04 0,02
0,04 0,02
Україна 0,04 0,04 0,03 0,05 н/д

Таким чином, як видно із таблиці, у 2010 році кількість операцій дещо зросла у порівнянні із попереднім роком, однак продовжує залишатись нижчою ніж в середньому по Україні. Летальність зменшилась і є нижчою за загальнодержавний показник.

Недостатньо проводиться операцій у Лугинському районі (спеціаліст на 0,5 ставки виконав 24 амбулаторні операції за рік та жодної у стаціонарі), Бердичівському районі (49 амбулаторних та 2 стаціонарні операції), тоді як у Баранівському при аналогічному кадровому забезпеченні виконано 303 амбулаторних та 5 стаціонарних оперативних втручання. У Новоград-Волинському районі при 6,75 ставках виконано 401 операція стаціонарному хворому та 330 амбулаторних операції, у м. Коростені при 5 зайнятих посадах виконано 471 стаціонарні та 149 амбулаторних оперативних втручання. Дитяча обласна лікарня за звітний період виконала 733 операції стаціонарним хворим та 4 операції амбулаторно (при 4,25 зайнятих посади), тоді як міська дитяча лікарня м. Житомира - 454 операції стаціонарним хворим та 586 амбулаторних операцій (при 9,0 зайнятих посадах). На базі обласної клінічної лікарні виконано 1168 стаціонарні операції та 116 амбулаторних операцій, із них більше 50% - жителі сільської місцевості. Слід врахувати, що отоларингологічний центр ЖОКЛ працює з перевантаженням (на понад 120% від плану), що може бути пов'язане або із лікуванням непрофільних хворих через відсутність роботи на місцях, або із недостатнім плануванням ліжкового фонду вказаного центру.

Не вистачає спеціалістів у практично всіх районах, однак у ряду ЛПЗ області нестача від кількості посад становить більше 50%: Ємільчинський район (50%), Овруцький (20%), Попільнянський (50%), Радомишльський (50%). Немає основних спеціалістів у Черняхові, Червоноармійську (хоча 0,5 та 0,75 посади зайняті).

Також існує необхідність проведення курсів інформації та стажування для спеціалістів вторинної мережі з питань основних втручань та маніпуляцій в ЛОР-практиці (деякі спеціалісти районних та міських ЛПЗ не вміють виконувати навіть трахеотомію).

Необхідно проаналізувати причини стабільно високої післяопераційної летальності із прийняттям відповідних управлінських рішень.

Операції на органах дихання

Кількість операцій залишається стабільно вищою, ніж по Україні (більше ніж в 1,5 рази), тоді як летальність менша більше ніж в 3 рази (таблиця 6). У області торакальна хірургія зосереджена виключно на базі обласної клінічної лікарні і забезпечується силами 4 торакальних хірургів на 7 зайнятих посадах.

Таблиця 6. Кількість операцій на органах дихання в області
Показники 2006р. 2007р. 2008р. 2009р. 2010р.
Кількість
операцій
(абс.цифри) Область 1108 1171 1204 1146 1139
Україна 24570 25654 25919 25279 н/д
на 10 тис.
населення
Область 8,33
8,89 9,20 8,84 8,85
Україна 5,26 5,52 5,61 5,50 н/д
Післяопераційна
летальність, %
Область 1,26 0,68 1,40
1,50 0,79
Україна 2,88 2,56 2,62 2,63 н/д

Однак, аналізуючи вказану таблицю, відмічається незначне зменшення кількості операцій (у порівнянні із 2007-2008 роками), хоча у перерахунку на 10 тис. населення цей показник дещо більший ніж у 2009 році.

Слід відмітити, що кількість виконаних пульмонектомій практично на загальнодержавному рівні (0,17 на 10 тис. населення, при 0,16 загальнодержавному), хоча летальність в області після таких операцій є нульовою (Україна 2009 рік - 6,29%). Разом з тим, після резекції сегмента легені відмічається більша летальність, ніж по Україні (1,79% проти 0,75% по Україні у 2009 році) при більшій кількості виконаних операцій (0,44 на 10 тис. населення проти 0,32 по Україні у 2009 році).

Операції на серці

Протягом останніх років залишається вкрай мала кількість операцій на серці та дуже висока летальність.

Таблиця 7. Кількість операцій на серці в області
Показники 2006р. 2007р. 2008р. 2009р. 2010р.
Кількість
операцій
(абс.цифри) Область 12 5 10 11 39
Україна 7424 н/д 8663 14221 н/д
на 10 тис.
населення
Область 0,09
0,03 0,08 0,08 0,30
Україна 1,59 н/д 1,86 2,48 3,09
Післяопераційна
летальність, %
Область 8 3/10 3/5
3/11 5,13
Україна 2,32 2,31 н/д 1,94 1,69

Таким чином, кількість операцій на серці у 2010 збільшилась більше ніж у 3 рази у порівнянні із 2009 роком. Разом з тим, значно зменшилась післяопераційна летальність (хоч і є в 3 рази вища за загальнодержавний показник), що не можна не вважати позитивним зрушенням у даному розділі хірургічної роботи.

Слід відмітити, що із 5 хворих (0,039 на 10 тис. населення при загальнодержавному 0,64 у 2009 році), яким проводилась операція на відкритому серці, жоден не закінчився летально. Потрібно розвивати даний напрям роботи.

Операції на судинах

Операцій більше (майже на 20%) ніж в середньому по Україні (10,14 проти 8,89 по Україні у 2009 році), летальність дещо збільшилась (1,0% проти 0,96% по Україні у 2009 році).

В області є 8 серцево-судинних хірурги, які займають 10,75 посад (переважна більшість зосереджена в обласній клінічній лікарні).

Таблиця 8. Кількість операцій на судинах в області
Показники 2006р. 2007р. 2008р. 2009р. 2010р.
Кількість
операцій
(абс.цифри) Область 1439 1399 1417 1370 1304
Україна 34959 38585 40540 40844 н/д
на 10 тис.
населення
Область 10,81 10,62 10,80 10,60 10,14
Україна 7,48 8,30 8,80 8,89 н/д
Післяопераційна
летальність, %
Область 1,11 0,79 1,20
0,70 1,00
Україна 1,14 0,97 0,86 0,96 н/д

diagram_5.jpg diagram_6.jpg

Діаграма 5
Діаграма 6

Таким чином, у 2010 році була найменша кількість операцій за останні 6 років, знову зріс показник післяопераційної летальності (до 1%).

Відмічається висока післяопераційна летальність в Андрушівській ЦРЛ (25%), в обласній клінічній лікарні - 1,17%.

Після операцій на артеріях в області відмічається вищий за загальнодержавний показник післяопераційної летальності в обласні лікарні (1,98% проти 1,91% по Україні у 2009 році) та, особливо, після операцій на базі ЦМЛ №2 м. Житомира (33,3% летальність) (загалом по області - 2,17% післяопераційна летальність після операцій на артеріях).

Високою залишається післяопераційна летальність після операцій на венах: Андрушівська ЦРЛ - 33,3%, обласна клінічна лікарня - 0,26% (Україна у 2009 році - 0,21). Недостатня кількість операцій на венах відмічена у м. Бердичеві - 22 операції (тоді як у Черняхівському районі, де населення у 2,5 рази менше - 19, Попільнянському - 16, Малинському - 34).

Вкрай низькою є кількість операцій при післятромбофлебітичному синдромі (0,09 на 10 тис. населення при загальнодержавному рівні 0,31 у 2009 році). В 2010 році виконано 211 ампутацій кінцівок з приводу судинних захворювань (1,63 на 10 тис. населення, Україна у 2009 році - 2,17).

Операції на органах травлення та черевної порожнини

У порівнянні із аналогічними показниками по Україні, можна відмітити, що має місце більша кількість операцій, тоді як летальність менша. При тому, що показник забезпеченості хірургами менший ніж по Україні.

Таблиця 9. Кількість операцій на органах травлення та черевної порожнини в області
Показники 2006р. 2007р. 2008р. 2009р. 2010р.
Кількість
операцій
(абс.цифри) Область 9805 10010 9784 9676 9479
Україна 339651 340583 333916 320653 н/д
на 10 тис.
населення
Область 73,68
75,95 74,90 74,70 73,67
Україна 72,65 73,30 72,29 69,76 н/д
Післяопераційна
летальність, %
Область 1,35 1,60 1,40
1,33 1,10
Україна 2,10 2,12 2,07 2,05 н/д


Діаграма 7

Таким чином, як видно із поданої таблиці та діаграми, у 2010 р. мала місце найменша кількість операцій на органах травлення та черевної порожнини за останні 6 років. Хоча, варто відмітити що й післяопераційна летальність найнижча за ті ж останні 6 років, та у 2 рази нижча ніж по Україні.

Кількісна характеристика по основним нозологіям

Таблиця 10. Абсолютна кількість планових операцій при деяких захворюваннях
Нозологія 2004р. 2005р. 2006р. 2007р. 2008р. 2009р. 2010р.
Кила 3105 3142 2844 3034 2964 2857 2928
Виразкова хвороба 73 65 40 51 51 31 31
Жовчнокам’яна хвороба 992 1205 1053 1089 1079 1132 1157
Хронічний панкреатит 49 33 53 40 66 61 64

Як видно із даної таблиці, протягом останніх кількох років відбулось деяке збільшення кількості операцій по основним вказаним нозологіям.

Також, для детального аналізу вказаного розділу хірургічної роботи необхідно проаналізувати стан надання термінової хірургічної роботи області, як одного із основної складової такого показника як післяопераційна летальність та ознаки організації роботи хірургічної служби області.

Гостра непрохідність кишок

Таблиця 11. Аналіз ситуації в області з приводу гострої кишкової непрохідності
Нозологія 2004р. 2005р. 2006р. 2007р. 2008р. 2009р. 2010р.
Всього 187 183 174 185 187 242 239
Після 24 годин 42 34 4044 48 62 67 86
% пізньої госпіталізації 22,40 18,50 25,20 25,90 33,15 27,70 35,98
Оперативно (кількість операцій) 155 148 139 154 163 208 199
(31 дитина)
Померло 2 2 5 8 5 3 5
Оперативна активність, % 82,88 80,87 79,88 83,24 87,16 85,90 83,26
Післяопераційна летальність, % 1,29 1,35 3,59 5,19 3,07 1,44 1,51
(0% - діти)

Таким чином, протягом останнього року, не дивлячись велику кількість хворих із даною патологією, відмічається найбільший за останні роки відсоток пізньої госпіталізації, зменшення відсотку оперативної активності та деяке збільшення відсотку післяопераційної летальності. Так, із оперованих в Андрушівській ЦРЛ - 60% госпіталізовані після 24 годин, Баранівська - 62,5%, Бердичівська ЦРЛ - 50%, В.-Волинський - 100%, Ємільчинський - 50%, Н.-Волинський - 37,5%, обласна клінічна лікарня - 100%, обласний онкодиспансер - 100%, Олевський - 75%, м. Бердичів - 81,8%, ЦМЛ №1 м. Житомира - 50%, ЦМЛ №2 м. Житомира - 28,6%. Всі хворі померли в обласних лікувальних закладах.

Таким чином, можна прийти до висновку, що показник пізньої госпіталізації хворих з гострою непрохідністю кишок має чітку кореляцію із показником летальності при даній патології.

Гострий апендицит

Таблиця 12. Аналіз ситуації в області з приводу апендициту
Нозологія 2004р. 2005р. 2006р. 2007р. 2008р. 2009р. 2010р.
Всього 2901 2819 2657 2600 2613 2508 2318
(790 дітин)
Після 24 годин 290 317 355 294 274 251 251
% пізньої госпіталізації 9,90 11,20 13,30 11,30 10,50 10,00 10,83
Оперативно (кількість операцій) 2895 2818 2650 2597 2613 2508 2318
Померло 1 1 0 0 1 1 0
Оперативна активність, % 99,79 99,96 99,73 99,88 100 100 100
Післяопераційна летальність, % 0,034 0,035 0 0 0,038 0,039 0

Отже, у 2010 році всього оперовано 2318 чоловік, що є найменшою кількістю за останні 8 років (із них 790 (34,1%) дітей). Жодна людина у 2010 році від апендициту не померла. Госпіталізованих після 24 годин 10,83%, що є вищим за останні 3 роки (Україна, 2009 рік - 21,52%). Летальність - 0,0% (у 2008 році - 0,038%, 2009 рік - 0,04%) що є нижчою за загальнодержавний рівень.

Високий відсоток пізніх госпіталізацій (вищий ніж загальнодержавний показник) відмічений у наступних районах області: Баранівський - 26,9%, м. Коростень - 21,7%. В обласній клінічній лікарні - 66,1%. З року в рік залишається високим відсоток пізніх госпіталізацій у містах: м. Бердичів - 16,8%, м. Коростень - 21,7%. Значно знизився цей показник у м. Житомирі: ЦМЛ №1 - 6,7%, ЦМЛ №2 - 8,8%.

Незрозумілою є низька кількість оперованих з приводу апендициту у Червоноармійській ЦРЛ (7 хворих, із них 2 дітей - 2,91 на 10 тис. населення), тоді як у районі із майже такою ж кількістю населення (наприклад, Ружинський) - 49 операцій, із них 29 дітей - 16,52 на 10 тис. населення (тобто майже в 7 разів більше), Новоград-Волинський - 19,14 на 10 тис. населення, м. Бердичів - 19,54 на 10 тис. населення, м. Коростень - 17,5 на 10 тис. населення (Україна у 2009 році - 19,03 на 10 тис. населення). Однак, для проведення ефективного аналізу кількості виконаних операцій з приводу апендициту, необхідно врахувати дані патгістологічного дослідження (відсоток катаральних апендицитів) та ускладнень після апендектомії.

Таким чином, аналіз хірургічного лікування хворих із гострим апендицитом показав, що робота ведеться на досить доброму рівні, хоча ряду районів потрібно переглянути підходи до ведення даної категорії хворих.

Проривна виразка шлунка та 12-палої кишки

Таблиця 13. Аналіз ситуації в області з приводу проривної виразки шлунку та 12-палої кишки
Нозологія 2004р. 2005р. 2006р. 2007р. 2008р. 2009р. 2010р.
Всього 224 228 198 180 173 191 175
Після 24 годин 34 25 27 34 22 30 26
% пізньої госпіталізації 15,1 10,9 13,6 18,8 12,7 15,7 14,9
Оперативно (кількість операцій) 224 225 197 179 171 189 170
Померло 3 9 6 5 8 7 4
Оперативна активність, % 100 99,68 99,49 99,44 98,84 98,95 97,14
Післяопераційна летальність, % 1,34 4,00 3,04 2,79 4,67 3,70 2,35

Таким чином, кількість доставлених в стаціонар із проривною виразкою шлунку та 12-палої кишки знизилась та становить 1,36 на 10 тис. населення (Україна у 2009 р. - 1,77). По районам: Коростишівський - 2,18 на 10 тис. населення, Овруцький - 2,47, Попільнянський - 1,78, Романівський - 1,66, м. Житомир - 1,33, м. Бердичів - 1,13, м. Коростень - 1,06.

Також дещо знизився відсоток пізньої госпіталізації - 14,9%, хоча ще залишається вищим за загальнодержавний показник (Україна у 2009 р. - 14,8%). По районам: Баранівський - 66,6%, Бердичівський - 33,3%, В.-Волинський - 20%, Ємільчинський - 33,3%, Н.-Волинський - 18,2%, Романівський - 20%, Черняхівський - 25%, м. Житомир (ЦМЛ №1 - 36,6% та ЦМЛ №2 - 5,3%).

Післяопераційна летальність знизилась (найнижча за останні 6 років) і є нижчою, ніж по Україні (2,35% проти 3,73%).

У 2010 році була прооперована 1 дитина із вказаною патологією.

Отже, проаналізувавши дану ситуацію, можна прийти до висновку, що в даному напрямку відсутня профілактична робота та хірургічна настороженість у хворих із виразковою хворобою шлунку та 12-палої кишки (якість диспансеризації).

Шлунково-кишкова кровотеча

Таблиця 14. Аналіз ситуації в області з приводу проривної виразки шлунку та 12-палої кишки
Нозологія 2004р. 2005р. 2006р. 2007р.* 2008р.* 2009р.* 2010р.*
Всього 434 471 429 516 528 587 579
Оперовано 94 101 62 72 83 98 83
Хірургічна активність, % 21,65 21,44 14,45 13,95 15,71 16,69 14,34
Оперативна активність, % 3,20 4,95 11,29 4,16 6,02 7,14 3,61

* включені шлунково-кишкові кровотечі з приводу онкопатології.

Таким чином, середня кількість хворих є сталою протягом останніх років (4,5 на 10 тис. населення проти 4,71 по Україні у 2009 році). Знизилась хірургічна активність (є майже найнижчою за останні роки), хоча й післяопераційна летальність у 2010 році знизилась практично вдвоє (3,61% проти 6,25% по Україні у 2009 р.). Кількість операцій (0,65 на 10 тис. населення) є більшою, ніж загальнодержавний показник (0,52).

Велика кількість хворих із шлунково-кишковою кровотечею у таких районах: Андрушівський - 5,93 на 10 тис. населення, м. Бердичів - 5,68. Низька кількість: Брусилівський район - 1,77 на 10 тис. населення, Коростишівський - 3,16, Ємільчинський - 2,47, Народицький - 2,09, Любарський - 1,74, Житомирський район - 1,47, м. Житомир - 1,66.

Залишається проблемою пізня госпіталізація: Баранівський район - 46,7%, Ємільчинський - 22,2%, Житомирський - 30%, Лугинський - 28,6%, Н.-Волинський - 35,3%, обласна клінічна лікарня - 48,7% (55% померлих - пізня госпіталізація), Романівський - 75%, Ружинський - 100%, м. Бердичів - 37,8%, м. Житомир - 20%, м. Коростень - 22,2%.

Хірургічна активність по районам: Андрушівський - 9,5%, Баранівський - 6,7%, Бердичівський - 16,7%, Брусилівський - 33,3%, В.-Волинський - 0%, Ємільчинський - 11,1%, Житомирський - 20%, Коростишівський - 0% (помер 1 хворий, летальність - 7,69%), Лугинський - 14,3%, Любарський - 0%, Малинський - 0%, Народицький - 0% (помер 1 не прооперований хворий, летальність - 50%), Н.-Волинський - 14,7%, обласна клінічна лікарня - 28,3% (летальність серед неоперованих - 4,38%, серед оперованих - 5,56%), Овруцький - 0%, Олевський - 4,76%, Попільнянський - 0%, Радомишльський та Романівський - по 25%, Ружинський, Червоноармійський, Черняхівський - по 0%, Чуднівський - 14,3%, м. Бердичів - 4,4% (серед неоперованих помер 1 хворий, летальність - 2,3%), м. Житомир (ЦМЛ №1 - 15,4%, серед неоперованих летальність - 13,6%; ЦМЛ №2 - 0%, летальність серед неоперованих - 5,3%), м. Коростень - 8,3%. Таким чином, відмічається неоднорідність в структурі хірургічної активності серед ЛПЗ області, однак можна встановити закономірність, що летальність серед неоперованих хворих вища.

Турбує ситуація у м. Житомирі, де при малій кількості хворих (виявленні) відмічається низька хірургічна активність та висока летальність при цьому.

Тобто, аналізуючи ситуацію по області в розділі надання допомоги при шлунково-кишковій кровотечі, можна прийти до висновку, що ряду ЛПЗ області потрібно переглянути покази до хірургічного лікування даної категорії хворих.

Защемлена грижа

Таблиця 15. Аналіз ситуації в області з приводу защемленої грижі
Нозологія 2004р. 2005р. 2006р. 2007р. 2008р. 2009р. 2010р.
Всього 210 232 233 226 245 253 255
Після 24 годин 49 48 54 54 47 45 43
% пізньої госпіталізації 23,3 20,6 23,7 23,9 19,2 17,8 16,9
Оперативно (кількість операцій) 207 230 233 223 240 251 250
Померло 0 3 7 4 2 3 1
Оперативна активність, % 98,57 99,13 100 98,67 98,00 99,20 100
Післяопераційна летальність, % 0 1,30 3,00 1,79 0,83 1,19 0,40

Таким чином, як видно із даної таблиці, кількість операцій з кожним роком неухильно збільшується (можливо, така ситуація пов’язана з тим, що хворі з грижею несвоєчасно оздоровлюються в плановому порядку), відсоток пізньої госпіталізації найнижчий за останні 7 років, летальність у 2010 році є найнижчою за останні 6 років.

Кількість операцій на 10 тис. населення в області становила 1,98, що є нижчим за загальнодержавний показник (Україна у 2009 р. - 2,51 на 10 тис. населення). Низька кількість операцій відмічена у наступних районах області: Ємільчинський - 0,27 на 10 тис. населення, Любарський - 0,35, Олевський - 0,24, Романівський - 1,0, Червоноармійський - 0,83, Черняхівський - 1,28, Житомирський - 1,47, м. Житомир - 1,84, м. Коростень - 0,91, м. Бердичів - 1,63. Тоді як у Народицькому - 6,26 на 10 тис. населення, Н.-Волинському - 3,52 на 10 тис. населення.

Відсоток пізньої госпіталізації по області теж нижчий ніж по Україні (16,9% проти 22,11%). Найбільший відсоток пізньої госпіталізації у наступних районах області: Андрушівський - 25%, Баранівський - 42,9%, Бердичівський - 40%, В.-Волинський - 25%, Ємільчинський - 100%, Житомирський - 40%, Олевський - 100%, Попільнянський - 33,3%, Черняхівський - 25%, м. Бердичів - 38,5%. Тоді як у м. Житомирі - 4%, а у м. Коростені пізньої госпіталізації не зафіксовано.

Післяопераційна летальність у 2,5 рази нижча, ніж по Україні (0,4% проти 1,05% по Україні у 2009 р.). У звітному році помер 1 хворий (ЦМЛ №1 м. Житомира, післяопераційна летальність - 3,85%).

Таким чином, покращення планової роботи з приводу виявлення та оздоровлення хворих із грижами, подальше зменшення відсотку пізньої госпіталізації може призвести до прогнозованого зниження післяопераційної летальності.

Гострий холецистит

Таблиця 16. Аналіз ситуації в області з приводу гострого холециститу
Нозологія 2004р. 2005р. 2006р. 2007р. 2008р. 2009р. 2010р.
Всього 214 458 442 480 488 465 497
Після 24 годин 223 246 270 283 243 246 248
% пізньої госпіталізації 53,80 53,70 61,00 58,95 49,80 52,90 49,90
Оперативно (кількість операцій) 311 359 334 402 406 369 379
Померло 5 3 4 1 4 4 0
Оперативна активність, % 75,12 78,38 75,56 83,75 83,20 79,35 76,26
Післяопераційна летальність, % 1,60 0,83 1,20 0,24 0,98 1,08 0

Кількість госпіталізованих по області 3,86 на 10 тис. населення (Україна у 2009 році - 6,50 на 10 тис. населення).

Кількість операцій 2,95 на 10 тис. населення (Україна у 2009 році - 3,99 на 10 тис. населення). В Олевському районі не проліковано жодного хворого із гострим холециститом. Жодної операції з приводу гострого холециститу не виконано у Андрушівському, Ємільчинському та Народицькому районах. В Брусилівському районі цей показник становить 0,62 на 10 тис. населення, В.-Волинському - 0,27, Житомирський - 0,44, Коростишівський - 0,49, Любарський - 0,69, Малинський - 0,63, Овруцький - 0,33, Чуднівський - 0,27, м. Бердичів - 2,4, м. Житомир - 3,22, м. Н.-Волинський - 3,24, м. Коростень - 4,72. Це при тому, що майже 40% всіх хворих оперовані у обласній клінічній лікарні. Така ситуація свідчить про відсутність роботи на місцях (окрім міських ЛПЗ) з хворими даного профілю.

Таким чином, хоч кількість операцій за звітний період зросла (на 10 в абсолютних цифрах), однак залишається менша, ніж в середньому по Україні. Дещо зменшився відсоток пізньої госпіталізації (який і так був чи не найвищий в Україні - 46,8%) та знизилась оперативна активність (практично на найнижчому рівні за останні роки). Показник післяопераційної летальності вперше за останні роки становить 0% (Україна - 0,64%).

Гострий панкреатит

Таблиця 17. Аналіз ситуації в області з приводу гострого панкреатиту
Нозологія 2004р. 2005р. 2006р. 2007р. 2008р. 2009р. 2010р.
Всього 534 536 478 564 603 627 535
Після 24 годин 236 213 217 169 203 284 226
% пізньої госпіталізації 44,10 39,70 45,30 29,90 33,66 45,30 42,20
Оперативно (кількість операцій) 93 80 74 95 94 110 61
Померло 13 15 8 14 19 16 19
Оперативна активність, % 17,41 14,92 16,60 16,80 15,58 17,54 11,40
Післяопераційна летальність, % 13,97 18,75 10,81 14,70 20,21 14,54 14,75

Показник госпіталізованих з діагнозом гострого панкреатиту в ЛПЗ області становить 4,16 на 10 тис. населення, що є нижчим за загальнодержавний показник (7,37 на 10 тис. населення).

Прооперовано 0,47 на 10 тис. населення, що майже в 2 рази нижче за середній показник по Україні (0,86 на 10 тис. населення). 77% від всіх прооперованих - знаходились на лікуванні у обласній клінічній лікарні.

Відсоток пізньої госпіталізації по області вищий, ніж загальнодержавний (39,15%).

Післяопераційна летальність по області вища, ніж по Україні (Україна у 2009 році - 12,66%). Летальність по обласній клінічній лікарні - 17,2%, м. Бердичів - 33,3%.

Отже, як видно із запропонованої таблиці та наведених даних по Україні, відмічається низька кількість госпіталізованих, ще більше зниження оперативної активності (найнижча за останні 8 років) і, можливо як наслідок, деяке підвищення післяопераційної летальності.

Таким чином, чи не найгострішою проблемою в ургентній хірургії є лікування гострого панкреатиту. Значна кількість хворих даного профілю не мають змоги отримати адекватне медикаментозне забезпечення, так як на лікування одного такого хворого необхідно до 30 тисяч гривень. Слід враховувати також, що майже половина всіх хворих поступає у занедбаному стані (після 24 годин від початку захворювання), що має значний вплив на показники виживання таких хворих (післяопераційна летальність по Україні при пізньому зверненні становить 13,97%, область - 16,7%).

Відсутність чітких позитивних зрушень в питанні лікування гострого панкреатиту показала про недосконалість проведеного аналізу та прийняття управлінських рішень на місцях протягом останніх років.

Травма внутрішніх органів грудної та черевної порожнини і тазу

Таблиця 18. Аналіз ситуації в області з приводу травм внутрішніх органів грудної та черевної порожнини і тазу
Нозологія 2004р. 2005р. 2006р. 2007р. 2008р. 2009р. 2010р.
Всього 502 486 460 462 444 410 366
Після 24 годин 57 86 116 101 60 59 51
% пізньої госпіталізації 11,30 17,60 25,20 21,80 13,51 14,39 13,93
Оперативно (кількість операцій) 333 315 326 332 336 311 294
Померло 26 16 20 18 24 18 17
Оперативна активність, % 66,33 64,81 70,86 71,86 75,67 75,85 80,33
Післяопераційна летальність, % 7,80 5,07 6,13 5,42 7,14 5,78 4,42

Доставлено в стаціонар 2,84 на 10 тис. населення, що є нижчим, ніж в середньому по Україні (3,07 на 10 тис. населення).

Доставлено після 24 годин від початку захворювання 13,93% (Україна у 2009 році - 16,19%). По районам: Бердичівський - 50%, Брусилівський - 20%, В.-Волинський - 21,4%, Н.-Волинський - 20%, м. Бердичів - 44,4%.

Кількість операцій 2,29 на 10 тис. населення, що є дещо більшим за загальнодержавний показник (2,26 на 10 тис. населення). Безперечним лідером по даному показнику є В.-Волинський район, де виконано 6,65 операцій на 10 тис. населення (у 3 рази більше, ніж обласний показник!). Далі Попільнянський район - 3,85 на 10 тис. населення, Червоноармійський район - 3,74 на 10 тис. населення, Коростишівський район - 3,4 на 10 тис. населення та Малинський район - 3,15 на 10 тис. населення.

Післяопераційна летальність в області становить 4,42%, що є дещо нижчим за загальнодержавний показник (4,85%). По районам: Бердичівський - 25%, В.-Волинський - 8,3%, Н.-Волинський - 15%, Радомишльський - 14,3%, Чуднівський - 33,3%, м. Бердичів - 7,7%.

Таким чином, відмічається тенденція до зменшення кількості травмованих, та дещо зменшився відсоток пізньої госпіталізації. Також залишається високим відсоток післяопераційної летальності, однак він є нижчим за загальнодержавний.

Операції на нирках і сечоводах

Таблиця 19. Кількість операцій на нирках і січоводах в області
Показники 2006р. 2007р. 2008р. 2009р. 2010р.
Кількість
операцій
(абс.цифри) Область 606 628 792 981 1004
Україна 25623 28106 30548 32174 н/д
на 10 тис.
населення
Область 4,55
4,77 6,06 7,57 7,8
Україна 5,48 6,05 6,61 7,00 н/д
Післяопераційна
летальність, %
Область 0,50 0,80 0,12
0,40 0,89
Україна 0,93 0,89 0,69 0,62 н/д

Таким чином, кількість операцій у 2010 році збільшилась, причому як і в Україні цей показник щороку неухильно зростає. Летальність у 2010 році зросла більш ніж у 2 рази (найбільша за останні 5 років та більша за загальнодержавний показник). 40% всіх операцій на нирках і сечоводах виконано у обласних ЛПЗ, ще 57,6% у міських ЛПЗ (Житомир, Коростень, Бердичів) і решта 2,4% у Н.-Волинському міськрайТМО. Інші ЛПЗ області в плані урології працюють переважно в амбулаторному режимі. Таким чином виникає необхідність доцільності утримання зайвої кількості урологічних ліжок в більшості ЛПЗ області (Коростишівський, Житомирський райони та інші) - загалом 79 ліжок в ЦРЛ (окрім Н.-Волинського району).

В області виконано 92 нефректомії (в т.ч. 2 дітей). Показник - 0,71 на 10 тис. населення (Україна у 2009 році - 0,89 на 10 тис. населення). Післяопераційна летальність в області - 1,09% (Україна у 2009 році - 1,63). Всі операції виконано в обласних закладах, що є правильним підходом. В дитячому віці всі нефректомії виконуються після попередньої консультації у головного дитячого уролога МОЗ.

Також протягом останніх кількох років зросла забезпеченість обладнанням для лікування сечокам’яної хвороби (із наявністю конкрементів різної локалізації), що зменшило необхідність проведення відкритих операцій чи скерування хворих із даною патологію за межі області. Продовжується впровадження малоінвазивних методів хірургічного лікування патології сечовидільної системи (у 2010 році впроваджена ендоскопічна корекція міхурово-сечовідного рефлюксу у дітей на базі обласної дитячої лікарні).

Операції на передміхуровій залозі

Таблиця 20. Кількість операцій на передміхуровій залозі в області
Показники 2006р. 2007р. 2008р. 2009р. 2010р.
Кількість
операцій
(абс.цифри) Область 496 507 443 381 376
Україна 17279 17980 17567 17434 н/д
на 10 тис.
населення*
Область 9,82
10,11 8,89 7,80 6,32
Україна 9,54 9,96 9,78 9,76 н/д
Післяопераційна
летальність, %
Область 0,81 0,39 0,45
0 0,14
Україна 0,84 0,75 0,61 0,57 н/д

* показник розрахований на чоловіче населення.

Отже, за останні роки кількість операцій неухильно зменшується. Летальність у порівнянні із 2009 роком зросла, але є нижча, ніж по Україні.

Високий показник виконання операцій на передміхуровій залозі у Новоград-Волинському районі - 9,55 на 10 тис. населення, м. Житомирі (ЦМЛ №1) - 8,09, м. Коростень - 13,18. Тоді як у ряді районів області виконано по 1-ій операції на передміхуровій залозі (Коростишівський, Лугинський, Попільнянський та Черняхівський райони) а в деяких (навіть при наявності в штаті уролога) не виконано жодної операції.

Таким чином, кількість операцій на передміхуровій залозі значно зменшилась та становить менше, ніж в середньому по Україні. Необхідно збільшувати кількість операцій на передміхуровій залозі із ширшим залученням спеціалістів районної ланки, розширяти можливості малоінвазивних оперативних втручань (в том числі й радикальні лапароскопічні простатектомії) при патології передміхурової залози.

Операції на кістково-мязовій системі

Таблиця 21. Кількість операцій на передміхуровій залозі в області
Показники 2006р. 2007р. 2008р. 2009р. 2010р.
Кількість
операцій
(абс.цифри) Область 7437 6693 6946 6630 6816
Україна 268143 269388 266608 254685 н/д
на 10 тис.
населення
Область 55,88
50,78 53,20 51,20 52,98
Україна 57,36 57,98 57,72 55,41 н/д
Післяопераційна
летальність, %
Область 0,28 0,22 0,37
0,34 0,35
Україна 0,72 0,72 0,66 0,59 н/д

Як видно із таблиці, у 2010 році дещо збільшилась загальна кількість операцій, та залишається нижчою за середню кількість по Україні. Летальність майже у 2 рази нижча, ніж по Україні.

Операції на шкірі та підшкірній клітковині

Таблиця 22. Кількість операцій на шкірі та підшкірній клітковині в області
Показники 2006р. 2007р. 2008р. 2009р. 2010р.
Кількість
операцій
(абс.цифри) Область 11825 12574 12379 12639 12944
Україна 376945 383515 379863 369550 н/д
на 10 тис.
населення
Область 88,86
95,41 94,80 97,60 100,6
Україна 80,63 82,54 82,24 80,40 н/д
Післяопераційна
летальність, %
Область 0,22 0,23 0,16
0,12 0,16
Україна 0,23 0,24 0,23 0,20 н/д

Як видно із поданої таблиці, кількість операцій у 2010 році зросла майже на 300 і є найбільшою за останні 5 років.

Летальність нижча, ніж по Україні але зросла у порівнянні із 2009 роком. Висока післяопераційна летальність у таких ЛПЗ: Бердичівська ЦРЛ - 0,4%, Олевська ЦРЛ - 0,22%, Черняхівський - 0,3%, ЦМЛ №1 м. Житомира - 0,47%.

Таким чином, в розрізі хірургічного лікування захворювань шкіри та підшкірної клітковини відмічається стабільність у роботі, однак деяким ЛПЗ потрібно працювати над зменшенням післяопераційної летальності.

Величезний об'єм хірургічної роботи проводиться також і в амбулаторно-поліклінічних закладах області. Всього по області виконано 102210 операцій в амбулаторно-поліклінічних закладах, із них на органах зору 6086 операції (1603 мікрохірургічні), 5125 операцій на ЛОР-органах (із них 1602 на вусі), 15490 операцій на щелепно-лицьовій ділянці та ротовій порожнині, 136 операцій на судинах, 360 операцій на органах черевної порожнини, 179 операцій з приводу незащемленої кили (із них 111 у "стаціонарі одного дня" Житомирської дитячої міської лікарні), 15474 операції на сечостатевих органах, 5605 операцій на кістково-мязевій системі, 50852 операції на шкірі та підшкірній клітковині.

Хірургічна робота амбулаторно-поліклінічних закладів області

Таблиця 23. Аналіз хірургічної роботи амбулаторно-поліклінічних закладів області
  2008р. 2009р. 2010р.
Усього операцій 105513 101168 102210
в т.ч. сільським жителям 37863 37485 38375
Кількість операцій на 10 тис. населення 807,8 781,2 794,4

 

Проблеми хірургічної служби та шляхи їх подолання

  1. Недостатнє кадрове забезпечення (залучення випускників ВУЗів до проходження інтернатури за спеціальністями, де відмічається брак спеціалістів на базі ЛПЗ області із подальшим їх працевлаштуванням) та недостатня професійна підготовка ряду спеціалістів (недотримання протоколів лікування хірургічної патології, зокрема стосовно профілактики тромбоемболічних ускладнень та недостатня антибіотикопрофілактика (в тому числі через відсутність бактеріологічного моніторингу) в більшості районів області; недостатній рівень підготовки кадрів хірургічного профілю щодо сучасних методів лікування приводить до зменшення кількості виконаних оперативних втручань в райТМО і надання рівня вторинної допомоги на базі обласних лікарень).
  2. Слабка матеріально-технічна база (необхідно обновити ендоскопічне та лапароскопічне обладнання, рентгенівську апаратуру, УЗ апарати, МРТ, придбати контактний літотріптор із максимально ретельним економічним обгрунтуванням та залученням різних джерел фінансування).

  3. Адекватна організація лікувально-діагностичного процесу на вторинному та третинному рівні надання медичної допомоги хворим хірургічного профілю. Враховуючи вищевикладений аналіз, нагальним є питання реорганізації хірургічної служби області - створення міжрайонних хірургічних центрів в містах Бердичів, Коростень та Новоград-Волинський із реструктуризацією наявних кадрів, ліжкового фонду та матеріально-технологічного забезпечення.

  4. Низька культура населення (в плані своєчасного звернення за допомогою при захворюваннях хірургічного профілю, проходження диспансерних оглядів) (проведення планової роботи з профілактики пізніх звернень (при ургентних ситуаціях (сан-просвітня робота: виступи по телебаченню, на радіо, статті в газетах тощо)) призводить до збільшення витрат на лікування, зростання летальності.